З переписки
Отримав відповідь такого змісту і не міг на неї не відповісти.
Ксения
48 лет
Украина, Львов
• 20 января, 09:46
Ксения
Iгор,залиште Уляну в спокоi. Ви наносите великий психологiчний стрес дитинi. За кого думаете воювати? Вона не одна.Мае батькiв.Просто любiть ii. Ось чого не вистачае цiй дитинi. Вона не ваша власнiсть.Вона прийшла в цей свiт не з вашоi волi i не з вашого бiологiчного матерiалу.Вона мае свою мiсiю,ви тут нi до чого! Ви не на базарi,а повноцiнна людина -це не кусок м"яса! Вам вже внукiв давно пора бавити,а не складати в своiй уявi ефiмернi мрii. Помолiться до Бога i хай вiдступить вiд вас нечистий.Хай вам щастить!
• 24 января, 21:21
Ігор
Скажіть будь-ласка матінко Терезо, що Ви знаєте про Уляну та її батьків? Що Ви знаєте про мене? І де був той біологічний матеріал, коли жінка в тяжі звернулася до послуг цього сайту приховуючи свій стан, залишившись один на один зі своїм майбутнім, з безбатьченством своєї кровинки? Де, я питаю Вас, подівся той біологічний матеріал? Куди подівся той “герой” від жінки, вагітної його біологічним матеріалом? Чи його геройство тільки залізти на жінку, а злізає з неї з острахом і в разі чого боягузом несеться в світ за очі як це мало місце? Чому такому “герою“ не довірили місію батьківства? Чому ту його місію довірили зовсім іншому?
Так, Улянка прийшла в цей світ не з моєї волі і не з волі бувшої дружини, а тим паче і не з волі того біологічного матеріалу, який виявився пройдохою. Це була лише Воля Господня. Я і зараз готовий стати на коліна перед бувшою дружиною вшановуючи її вчинок, що не згубила невинну душу і привела її на цей світ, коли кровні і найближчі люди відвернулись від неї забувши Заповіді Божі “Люби ближнього свого”, “Не убий” і вимагали позбутися цієї дитини. Я прийняв ту дитину ще до нашої зустрічі з майбутньою дружиною. А потім, коли дитина ще була в утробі, я клав свою руку на живіт, гладив її і так ми з нею спілкувалися. Я посилав їй через руку свою енергію огортаючи її любов’ю і даруючи захист. Потім тільки на моїх руках вона заспокоювалась і переставала плакати, а не на маминих чи бабиних руках. Дитина тягнулась до мене і, коли приходив з роботи, при першій можливості старалась осідлати мої плечі. Про мамині не хотіла знати скільки б я її на неї не пересаджував. В садочку через всю площадку чи кімнату з розпростертими руками і радісним криком “Тату” бігла до мене кинутись в мої розставлені руки, щоб я її підняв і поцілував. Як воно по вашому повинно називатись? Що керувало діями дитини?
Так, в кожної людини є своя місія і вона їй визначається в момент зачаття, коли вже в неї вселяється душа. Але чому до цієї живої істоти дехто віднісся як до куска мяса, не вклавши в неї ні любові, ні тепла своєї душі?
Я повинен Вас засмутити, бо молитва мені відома з дитинства і з її допомогою весь час спілкуюся з Богом, сповідаюся, приймаю Святе Причастя. І ніякий нечистий, ні дружина не могли мене заставити виносити з хати сміття в одні з найбільших 12 празників – Квітну Неділю та Преображення Господнє, або як називають в народі Яблучний Спас, коли всі йдуть до храму освячувати лозу та садовину, городину і трави. Якщо Ви такий знаток Уляниної мами, то скажіть що керувало нею в ті моменти – її духовний розвиток чи той таки нечистий? Чому нею свідомо провокувався конфлікт знаючи що я не таке не поведусь, бо маю віру і шаную традиції наших предків?
Ви знаєте, мені дійсно пощастить. Бо моєю дружиною буде жінка зовсім іншого світогляду, з іншим рівнем духовності, з іншим набором людських чеснот. Тим, шо мені близьке.
Що мені робити і кого бавити не Вам вказувати. В мене своя місія і на все Божа Воля, а Ви краще наберіться сміливості і щирості дати відповідь на кожний знак питання, які постали з вашого бажання місії матері Терези. Дуже сумніваюсь що Ви зумієте стати бодай послідовницею її місії. Для цього треба мати як внутрішню чесність, так і перед людьми і не боятись її висловлювати. А тестом вашої чесності і щирості стануть відповіді на кожний знак питання.
Последнее сообщение пока не прочитано