вірш

    Added 09/22/09, 13:41
    Чистий листок паперуСкоро заповнять букви,Навстіж відчинені дверіРаптом зачинять руки.Букви зіллються в слово,Зовсім ніким не ждане,Створене випадково,Сказане дуже рано.Слову тому не повірять,Витерти схочуть, та пізно.Слово стане повір’ям,З розпачем зовсім різне.Слово захоче правди,Тільки, давно затерте,В тіні гіркої зрадиМусить воно померти.Слово замінять сльози,Зронені теж раптово,Ніби відбиток прозиНа похованні слова.Тільки листок паперуЗнову заповнять буквиЙ навстіж відчинені дверіВже не зачинять руки.Стоворене із любові,Знищити неможливо,Можна не вірити словуПеречекати, мов зливу.Можна його топтати,Нівечити, забути,Тільки воно й розп’яте,Знов оживляє груди.Чистий листок паперуВже заповняють букви.Не зачиняйте двері.Не забирайте руки...
    No Comments
Our website uses cookies. By continuing to use the site, you consent to this in accordance with privacy policy